КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-810/11/1023 Головуючий у 1-й інстанції: Орел А.С.
Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 лютого 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області на постанову Славутицького міського суду Київської області від 08.02.2011 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И Л А:
27.12.2010 позивач звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Славутицького міського суду Київської області від 08.02.2011 позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.
За ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що на користь позивача необхідно здійснити перерахунок підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати встановленої на відповідний період згідно зі ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.07.2010.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою пенсійного віку проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.
Нарахування позивачу пенсії відповідно до положень ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим вона звернулась до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 відповідач неправомірно виплачував щомісячну доплату до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 39 зазначеного Закону.
Однак слід зазначити, що рішення суду першої інстанції у частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячної доплати до пенсії з 01.07.2010 до зміни зазначеного розміру відповідним законом чи припинення її виплати внаслідок настання обставин, передбачених законом, тобто на майбутнє виплачувати належні позивачу виплати, не відповідає змісту законодавства. Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому здійснювати правове регулювання суспільних відносин.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга - підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області - задовольнити частково.
Змінити постанову Славутицького міського суду Київської області від 08.02.2011 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, виклавши абзац третій резолютивної частини постанови наступним чином:
«Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області здійснити з урахуванням проведених виплат нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати у відповідності до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_2 з 01.07.2010 по 08.02.2011».
В решті постанову Славутицького міського суду Київської області від 08.02.2011 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії та оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
Н.В. Безименна
Головуючий суддя Кучма А.Ю.
Судді: Аліменко В.О.
Безименна Н.В.
